Значення
-
Мова, яка використовується для опису, аналізу або обговорення іншої мови (об’єктної мови); мова про мову.
-
У лінгвістиці та логіці — формалізована мова, засобами якої досліджується властивості іншої мови (наприклад, синтаксис, семантика).
-
У ширшому значенні — будь-яка система понять, термінів та правил, що застосовується для опису, критики чи оцінки певної галузі знань, явища культури чи соціальної практики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метамова, р. метамови, д. метамові, з. метамову, о. метамовою, м. метамові, к. метамово