1. Мова, яка використовується для опису, аналізу або обговорення іншої мови (об’єктної мови); мова про мову.
2. У лінгвістиці та логіці — формалізована мова, засобами якої досліджується властивості іншої мови (наприклад, синтаксис, семантика).
3. У ширшому значенні — будь-яка система понять, термінів та правил, що застосовується для опису, критики чи оцінки певної галузі знань, явища культури чи соціальної практики.