1. (біол.) Особлива форма непрямого поділу ядра клітини, при якій відсутні окремі стадії профази, метафази, анафази та телофази, а хромосоми поділяються шляхом їх простого перешнуровування; характерна для деяких одноклітинних організмів.
2. (біол., заст.) Синонімічне позначення для мейозу — процесу поділу клітини, що призводить до утворення статевих клітин зі зменшеним у два рази набором хромосом.