1. (мінералогія) Процес часткового або повного руйнування кристалічної ґратки мінералу під дією радіоактивного випромінювання, що супроводжується збереженням зовнішньої форми кристала, зниженням його твердості, густини та оптичних властивостей.
2. (геологія) Стан мінералу (найчастіше циркону, титаніту, тощо), який зазнав такого перетворення, характеризується аморфною або метаміктною будовою.