1. (біол.) Тип будови тіла деяких тварин (наприклад, кільчастих червів), що характеризується повторюваністю подібних між собою сегментів (метамерів) уздовж поздовжньої осі організму; сегментація.
2. (хім.) Явище існування сполук (переважно органічних), що мають однаковий склад і молекулярну масу, але різну будову молекули через відмінності в порядку розташування атомів; часто розглядається як різновид ізомерії.
3. (фіз., тех.) Властивість зорового сприйняття, коли два кольорові зразки, що мають різний спектральний склад, сприймаються однаковими за кольором за певних умов освітлення чи спостереження.