метамагнетик

[mɛtɑmɑɦnɛtɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Метамагнетик — речовина, яка за низьких температур проявляє антиферомагнітні властивості, але під дією зовнішнього магнітного поля певної сили переходить у стан, близький до феромагнітного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метамагнетик, р. метамагнетика, д. метамагнетикові, з. метамагнетик, о. метамагнетиком, м. метамагнетикові, к. метамагнетику

Більше записів