металофон

[mɛtɑlofon] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Ударний музичний інструмент, що складається з набору металевих пластин або брусків, розташованих за звуковим рядом, по яких ударяють спеціальними молоточками для видобування звуку.

  2. Навчальний дидактичний інструмент для дітей, що являє собою набір металевих пластин, закріплених на дерев’яній основі, який використовується для розвитку музичного слуху та ритму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. металофон, р. металофона, д. металофонові, з. металофон, о. металофоном, м. металофоні, к. металофоне

Більше записів