1. (у риториці) стилістичний прийом, при якому опосередковано назване поняття замінюється іншим, що знаходиться з ним у логічному зв’язку (наприклад, наслідок замість причини або навпаки); вид метонімії.
2. (у літературознавстві) прийом, коли автор або розповідач звертається до читача, порушуючи ілюзію вигаданого світу, або ситуація, коли персонажі одного твору посилаються на події чи персонажів іншого твору як на реальні.