метаконус

[mɛtɑkonus] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (палеонтологія) Викопний рід ссавців ряду кондилартрів (Condylarthra), що існував у палеоцені на території сучасної Північної Америки та Європи; представники цього роду.

  2. (антропологія, стоматологія) Додатковий (п’ятий) горбик на жувальній поверхні верхніх молярів у людини, розташований між метаконідом і гіпоконусом; рідкісна ознака, що вивчається в антропології.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метаконус, р. метаконуса, д. метаконусові, з. метаконус, о. метаконусом, м. метаконусі, к. метаконусе

Більше записів