1. Комунікація щодо самої комунікації, тобто повідомлення, які вказують, як слід інтерпретувати основне повідомлення (наприклад, тон голосу, міміка, жести, умовні сигнали або прямі словесні вказівки).
2. У теорії комунікації та психології — рівень спілкування, на якому обговорюються або регулюються правила, контекст, характер або взаємини між учасниками комунікативного акту.