метакомунікація

[mɛtɑkomunikɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Комунікація щодо самої комунікації, тобто повідомлення, які вказують, як слід інтерпретувати основне повідомлення (наприклад, тон голосу, міміка, жести, умовні сигнали або прямі словесні вказівки).

  2. У теорії комунікації та психології — рівень спілкування, на якому обговорюються або регулюються правила, контекст, характер або взаємини між учасниками комунікативного акту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метакомунікація, р. метакомунікації, д. метакомунікації, з. метакомунікацію, о. метакомунікацією, м. метакомунікації, к. метакомунікаціє

Більше записів