метаетика

1. Розділ філософської етики, що досліджує природу, статус, структуру, функції та засади моральних понять, суджень і принципів; філософський аналіз самої етичної мови та міркувань.

2. Філософська дисципліна, що вивчає семантику, онтологічні передумови, епістемологію та логіку етичних висловлювань, а не їх зміст чи конкретні норми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |