Значення
-
Розділ філософської етики, що досліджує природу, статус, структуру, функції та засади моральних понять, суджень і принципів; філософський аналіз самої етичної мови та міркувань.
-
Філософська дисципліна, що вивчає семантику, онтологічні передумови, епістемологію та логіку етичних висловлювань, а не їх зміст чи конкретні норми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метаетика, р. метаетики, д. метаетиці, з. метаетику, о. метаетикою, м. метаетиці, к. метаетико