метаборат

[mɛtɑborɑt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Неорганічна сполука, сіль метаборної кислоти, що містить аніон BO₂⁻ або (BO₂)ₙⁿ⁻; застосовується у виробництві скла, емалей, як антисептик тощо.

  2. (у множині, метаборати) Клас хімічних сполук, солей метаборної кислоти, які можуть існувати у полімерній формі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метаборат, р. метаборату, д. метаборатові, з. метаборат, о. метаборатом, м. метабораті, к. метаборате

Більше записів