мешини

1. (історичне) Назва однієї з гілок давнього руського боярського, а згодом князівського роду, що походила від Ростислава Володимировича (внука Ярослава Мудрого) та володіла землями на Волині і в Галичині у XII–XIII століттях; прізвисько нащадків князя Мстислава Німого.

2. (переносне, рідко) Представники цього роду; князі з цієї династії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |