1. Дія за значенням дієслова “мешкати”; проживання, перебування десь протягом певного часу, часто з відтінком постійності або тривалості.
2. Місце, де хтось мешкає, проживає; житло, оселя, помешкання.
мешкання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Засвітивши електрику, він вперше за місяць побачив кричущий безлад свого мешкання. Пилом припали його нужденні меблі, і на підлозі гидкими купками лежало незаметене сміття.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |