меш

Приклад 1:
Хоч ха­та своя бу­де, хоч не ти­ня­ти­меш­ся на старість, як от я, ста­ра… – Та чи йти, то й ітаї – од­ка­зує доч­ка.- ї так на­терпілись усього! Обмінили хліб, а в неділю й весілля заг­ра­ли.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ут­ро­бою со­жа­лiю, що та­ко­воє меш­та-нiє iзи­де iз гла­ви моєя i ук­ло­ни­ся у деб­рi пус­тин­ния. Та вам, па­не сот­ни­ку, дов­лiєть i пол­ко­вим суд­дею бу­ти за та­ко­воє не­ог­ра­ни­чен­ное i муд­роє рi­ше­нiє, єго же i аз не во­зи­мiх.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Не го­мо­ни, будь лас­ка, бра­тик про­ки­неться та по­чує, та ме­нi смi­яти­меться… Не­хай пiс­ля ве­че­рi я те­бе пок­ли­чу, то ти в ме­не но­чу­ва­ти­меш, та й по­го­во­ри­мо з то­бою! – Пiд по­вен мi­сяць те­пер-то i ро­би­ти що тре­ба, Не­хай бра­тик iде до се­бе у ха­ту, збу­ди йо­го; а я то­бi ска­жу, що тре­ба ро­би­ти, та дi­лом спi­ши­ти.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”