Значення
-
Мерзинець — діалектне, застаріле слово для позначення людини, яка викликає презирство, гидоту; той, хто чинить гидко, мерзко; мерзотник.
-
Мерзинець — в історичних документах та пам’ятках давньоукраїнської мови — презирлива назва для позначення моральної розбещеності, низькості; той, хто чинить вчинки, гідні осуду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мерзинець, р. мерзинця, д. мерзинцеві, з. мерзинця, о. мерзинцем, м. мерзинцеві, к. мерзинцю