1. (геол., клімат.) Вічномерзлий ґрунт, що зберігає температуру нижче 0°C протягом трьох і більше років; поширений переважно в полярних і субполярних регіонах.
2. (розм.) Сильний холод, мороз, промерзлий стан чогось; те саме, що мерзлість.
Словник Української Мови
Буква
1. (геол., клімат.) Вічномерзлий ґрунт, що зберігає температуру нижче 0°C протягом трьох і більше років; поширений переважно в полярних і субполярних регіонах.
2. (розм.) Сильний холод, мороз, промерзлий стан чогось; те саме, що мерзлість.
Приклад 1:
Ціна любові — вічна мерзлота. Коли чекання — камінь спотикання.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”