1. (у ботаніці) освітна тканина рослин, що складається з інтенсивно діляться клітин і забезпечує ріст органів у довжину та товщину; ростові конусі, камбій.
2. (переносно) джерело, основа формування, розвитку чогось нового.
меристема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |