Значення
-
(у ботаніці) освітна тканина рослин, що складається з інтенсивно діляться клітин і забезпечує ріст органів у довжину та товщину; ростові конусі, камбій.
-
(переносно) джерело, основа формування, розвитку чогось нового.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меристема, р. меристеми, д. меристемі, з. меристему, о. меристемою, м. меристемі, к. меристемо