Значення
-
Умовна лінія на земній поверхні, що з’єднує обидва географічні полюси планети; одна з півліній, що утворюють сітку координат для визначення географічної довготи.
-
У астрономії: велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт, надир та полюси світу.
-
У переносному значенні: вершина, найвища точка розвитку, пік чогось (наприклад, життя, творчості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меридіан, р. меридіана, д. меридіанові, з. меридіан, о. меридіаном, м. меридіані, к. меридіане