Словник Української Мови
Буква
1. Умовна лінія на земній поверхні, що з’єднує обидва географічні полюси планети; одна з півліній, що утворюють сітку координат для визначення географічної довготи.
2. У астрономії: велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт, надир та полюси світу.
3. У переносному значенні: вершина, найвища точка розвитку, пік чогось (наприклад, життя, творчості).
Приклад 1:
Не випадково Б.Г.Ананьєв зазначав, що меридіан дії педагога проходить через індиві- дуальність дитини. Творча сутність педагогічної праці зумовлена також її спрямованістю на професійну організацію та моделювання різномані- тних видів діяльності: науково-дослідної, акторської, ігрової, трудової тощо.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Приклад 2:
За один добовий оберт кожне світило двічі на добу перетинає меридіан . Момент перетину небесним світилом меридіана називають кульмінацією (від латинського culmen — вершина).18 Площина небесного меридіана перпендикулярна до площини горизонту .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 3:
Наприклад, пасажний інструмент і меридіанне коло дозволяють фіксувати момент проходження зорі через меридіан , а отже , її екваторіальну координату — пряме піднесення, а також визначати висоту , на якій зоря перетинає небесний меридіан, а отже, обчислювати другу екваторіальну координату — схилення. Відтоді й дотепер на підставі великої кількості спостережень створено кілька сотень каталогів не лише зір , а й інших небесних об’єктів .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”