Значення
-
Той, хто помер, позбавлений життя; нежива людина, труп.
-
У народних уявленнях: дух, примара померлої людини, що з’являється серед живих; покійник, що встає з могили.
-
Перен. про людину, яка відрізняється млявістю, повільністю, браком енергії або емоційної живості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мертвець, р. мертвеця, д. мертвецеві, з. мертвеця, о. мертвецем, м. мертвецеві, к. мертвецю