1. (у давньогрецькій метриці) Поділ довгої складової на дві короткі, що розглядається як ритмічне явище.
2. (у музикознавстві) Поділ довгої ноти (тривалості) на дві коротші, що виконуються в швидшому темпі; прийом ритмічного диференціювання.
меротомія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |