1. (в архітектурі) Частина зубця (парапета) середньовічних фортифікаційних споруд (замків, крепостей, веж), що є вертикальним виступом між двома бійницями або проміжками (мерлонами). Призначений для захисту захисників, які вели вогонь з проміжків.
2. (в геральдиці) Стилізоване зображення такого зубця у вигляді прямокутника з трикутним виступом посередині верхньої сторони, що використовується як гербова фігура або як складова частина гербових фігур (наприклад, стіни чи глави).