меркаптопурин

[mɛrkɑptopurɪn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Лікарський препарат, цитостатичний засіб з групи антиметаболітів, що застосовується для лікування гострих лейкозів, хронічного мієлоїдного лейкозу та деяких аутоімунних захворювань.

  2. Пуриновий аналог, хімічна сполука (6-меркаптопурин), яка впливає на синтез нуклеїнових кислот, пригнічуючи ріст та розмноження клітин, зокрема пухлинних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. меркаптопурин, р. меркаптопурину, д. меркаптопуринові, з. меркаптопурин, о. меркаптопурином, м. меркаптопурині, к. меркаптопурине

Більше записів