1. (про ходу, рухи) Повільний, стриманий, обдуманий; такий, що відбувається з відміреними проміжками.
2. (перен., про мову, голос тощо) Неторопливий, спокійний, з чіткими паузами.
3. (заст.) Такий, що має певну міру; обміряний, обчислений.
Словник Української Мови
Буква
1. (про ходу, рухи) Повільний, стриманий, обдуманий; такий, що відбувається з відміреними проміжками.
2. (перен., про мову, голос тощо) Неторопливий, спокійний, з чіткими паузами.
3. (заст.) Такий, що має певну міру; обміряний, обчислений.
Приклад 1:
Ще й джокган в його мережений. Так день до вечора пролітав; так і ордані діждались.
— Тютюнник Григорій, “Вир”