Значення
-
Техніка рукоділля, що полягає у створенні ажурних візерунків шляхом переплетення ниток на спеціальній основі з допомогою гачка, голки або човника.
-
Процес виготовлення мережива; вишивання, плетіння ажурних орнаментів із ниток.
-
(у переносному значенні) Щось легке, ажурне, схоже на мереживо (наприклад, про гілки дерев, покриті інеєм).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мереження, р. мереження, д. мереженню, з. мереження, о. мереженням, м. мереженні, к. мереження