мера

[mɛrɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (істор.) Назва адміністративно-територіальної одиниці в деяких слов’янських країнах, а також посадова особа, яка керувала нею (наприклад, у Чехії, Польщі, Сербії).

  2. (істор.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — посадова особа, уповноважена князем здійснювати суд, стягувати податки та керувати певною територією; правитель міста чи округи.

  3. (рідко) Те саме, що міра — одиниця виміру чого-небудь, а також пристрій для вимірювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мер, р. мера, д. мерові, з. мера, о. мером, м. мері, к. мере

Більше записів