ментик

[mɛntɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Короткий нарядний жупан із сукна, оздоблений хутром та шнурами, який носили поверх кунтуша як елемент національного вбрання української козацької старшини та шляхти в XVI–XVIII століттях.

  2. Верхній теплий одяг із сукна на хутрі, подібний до безрукавки або короткої куртки, який носили гуцули та інші жителі Карпат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ментик, р. ментика, д. ментикові, з. ментик, о. ментиком, м. ментикові, к. ментику

Більше записів