Древослів

Словник Української Мови

мента

Буква

1. (розм., заст.) Психіка, свідомість, спосіб мислення; сукупність розумових здібностей та особливостей людини або соціальної групи.

2. (розм., заст.) Характер, вдача, темперамент людини.

3. (жарг., зневаж.) Представник правоохоронних органів, міліціонер, поліцейський.

Приклади вживання слова

мента

Приклад 1:
Привіз же тоді з собою до Києва мощі святого священномученика Кли- мента і учня його Агафа, й інших святих немало, образи, книги, церковні шати й інше начиння церковне; священиків, дияконів, іноків, дяків різних з Греції. Потім призначив день Хрещення Святого всьому народу.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Пшенников В. Восем принципов TQM // Методы менеджФ мента качества – 2001 – №8 –с.7 31. Рыжков М.Б.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

More posts