менсаль

1. (від лат. mensalis — стільниковий) У середньовічній Європі — земельний наділ або маєток, призначений для утримання столу (харчування) правителя, духовної особи чи іншої високопосадової особи, дохід з якого йшов безпосередньо на їхні потреби.

2. (первісне значення) Стіл, за яким їдять; трапезна.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |