менсаль

[mɛnsɑlʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (від лат. mensalis — стільниковий) У середньовічній Європі — земельний наділ або маєток, призначений для утримання столу (харчування) правителя, духовної особи чи іншої високопосадової особи, дохід з якого йшов безпосередньо на їхні потреби.

  2. (первісне значення) Стіл, за яким їдять; трапезна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менсаль, р. менсалю, д. менсалеві, з. менсаль, о. менсалем, м. менсалеві, к. менсалю

Більше записів