менотаксис

[mɛnotɑksɪs] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Менотаксис — у християнській літургічній практиці (переважно у візантійському обряді) порядок чергування восьми музичних наспівів (гласів) протягом тижня, що визначає виконання псалмів та інших богослужбових піснеспівів октоїха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менотаксис, р. менотаксису, д. менотаксисові, з. менотаксис, о. менотаксисом, м. менотаксисі, к. менотаксисе

Більше записів