менінгоцефалоцистоцеле

[mɛninɦot͡sɛfɑlot͡sɪstot͡sɛlɛ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Менінгоцефалоцистоцеле — рідкісна вроджена вада розвитку, при якій через дефект у кістках черепа (частіше в потиличній ділянці) випирають оболони головного мозку (менінгоцеле), його тканина (цефалоцеле) та шлуночки зі спинномозковою рідиною (цистоцеле), утворюючи кистоподібне випинання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менінгоцефалоцистоцеле, р. менінгоцефалоцистоцеле, д. менінгоцефалоцистоцеле, з. менінгоцефалоцистоцеле, о. менінгоцефалоцистоцеле, м. менінгоцефалоцистоцеле, к. менінгоцефалоцистоцеле

Більше записів