Менінгоцефалоцистоцеле — рідкісна вроджена вада розвитку, при якій через дефект у кістках черепа (частіше в потиличній ділянці) випирають оболони головного мозку (менінгоцеле), його тканина (цефалоцеле) та шлуночки зі спинномозковою рідиною (цистоцеле), утворюючи кистоподібне випинання.
менінгоцефалоцистоцеле
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |