менетій

[mɛnɛtij] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — титан, син Япета й Клімени, брат Прометея, Епіметея й Атланта, батько Атланта, Прометея й Епіметея (за іншими версіями).

  2. У переносному значенні — людина, яка зазнає страждань, мук, нещасть; страждалець, мученик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менетії, р. менетій, д. менетіям, з. менетії, о. менетіями, м. менетіях, к. менетії

Більше записів