менада

[mɛnɑdɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — жриця та несамовита послідовниця бога Діоніса (Вакха), що брала участь у вакханаліях; вакханка.

  2. Переносно — жінка або дівчина, яка перебуває в стані несамовитого екстазу, шаленого захоплення або нестримної пристрасті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. менада, р. менади, д. менаді, з. менаду, о. менадою, м. менаді, к. менадо

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів