1. Людина, яка надзвичайно захоплюється музикою, знається на ній і збирає музичні твори.
2. Завзятий любитель співів, вокалу; той, хто захоплюється співаками та їх виконавською майстерністю.
Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка надзвичайно захоплюється музикою, знається на ній і збирає музичні твори.
2. Завзятий любитель співів, вокалу; той, хто захоплюється співаками та їх виконавською майстерністю.
Приклад 1:
І вечір-меломан — завсідник темних брам — Скрадається, як кіт, несе на чорних лапах Холодний і в’язкий розкошланий туман. І змінюється все: така природа звуку.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Приклад 2:
Був це, мабуть, старий меломан (Croyez un vieillard…), що кінчить свою поезію ось якою антифоною: Dieu vous donnera beaucoup de fèlicité! Jamais des regrettes (!)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”