Швидко та ненадовго з’являтися в полі зору, переважно про світлові явища або швидкі рухи.
Періодично та на мить виникати, прориватися (про думки, спогади, образи тощо).
Швидко та непомітно промайнути, пролетіти (про короткі проміжки часу).
мелькати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Про неї може мелькати лише згадка («Синя книжечка»), може бути дана менш-більш повна характеристика («Майстер», «Вечірня година», «Сини»), та найчастіше контури її проступають десь із підтексту, як, скажімо, в «Катрусі». Узагальнено кажучи, доля загалом, як і кожен вчинок, гріх, злочин і т.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |