мелантій

[mɛlɑntij] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мелантій — у давньогрецькій міфології: один з трьох пастухів (разом із Евандром і Еномаєм), яким доручили визначити найкрасивішу з трьох богинь — Геру, Афіну чи Афродіту, що призвело до суду Паріса.

  2. Мелантій — чорна вовна або чорна шерсть, а також тканина з неї; у переносному значенні — траурний одяг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мелантії, р. мелантій, д. мелантіям, з. мелантії, о. мелантіями, м. мелантіях, к. мелантії

Більше записів