1. Філософська позиція, яка заперечує можливість безпосереднього пізнання сутності речей та явищ, стверджуючи, що людський розум може пізнавати лише відношення між об’єктами, але не їхню абсолютну природу; форма агностицизму та філософського скептицизму.
2. Загальна назва агностичного напряму в філософії, що обмежує пізнаваність дійсності сферою можливого досвіду та логічних зв’язків, відкидаючи претензії на пізнання речей самих по собі.