Значення
-
У давньогрецькій міфології: одна з трьох ериній (богинь помсти), яку зображали як жахливу стару жінку зі зміями у волоссі; у широкому розумінні — зла, сварлива жінка.
-
Переносно: зла, сварлива, лиха жінка; відьма, фурія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мегера, р. мегери, д. мегері, з. мегеру, о. мегерою, м. мегері, к. мегеро
Походження слова (Етимологія)
Слово «мегера» походить від грецької назви звивистої річки Меандр (грец. Μαίανδρος, сучасна назва — Великий Мендерес) у Малій Азії. У переносному значенні так називають злу, сварливу жінку, оскільки річка Меандр славилася своїми звивинами, що асоціювалося з хитрістю та підступністю. Це слово увійшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через французьку (фр. mégère) або німецьку (нім. Megäre).