1. (У мистецтві) техніка створення великих за розмірами художніх композицій, зокрема монументального живопису, розраховане на оформлення архітектурних поверхонь, громадських приміщень або відкритих просторів.
2. (У мистецтвознавстві) напрям у візуальному мистецтві, що характеризується використанням грандіозних форм, масштабних художніх образів і світоглядних концепцій, здебільшого філософського змісту.