Значення
-
(У мистецтві) техніка створення великих за розмірами художніх композицій, зокрема монументального живопису, розраховане на оформлення архітектурних поверхонь, громадських приміщень або відкритих просторів.
-
(У мистецтвознавстві) напрям у візуальному мистецтві, що характеризується використанням грандіозних форм, масштабних художніх образів і світоглядних концепцій, здебільшого філософського змісту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мегалографія, р. мегалографії, д. мегалографії, з. мегалографію, о. мегалографією, м. мегалографії, к. мегалографіє