медіатив

1. У лінгвістиці — дієслово, що виражає непряме джерело інформації або припущення мовця, часто через внутрішній стан, думку або сприйняття (наприклад: “здаватися”, “видаватися”, “почувати”).

2. У лінгвістиці — граматична категорія або спосіб мовлення, що вказує на те, що інформація набута мовцем не безпосередньо, а через посереднє джерело, припущення чи висновок (медіальність).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |