Значення
-
У музиці: третя ступінь діатонічного звукоряду, розташована на відстані великої або малої терції від тоніки; також звук, що відповідає цій ступені.
-
У математиці (геометрії): відрізок, що сполучає вершину трикутника з серединою протилежної сторони; іноді так само називають пряму, що містить цей відрізок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. медіанта, р. медіанти, д. медіанті, з. медіанту, о. медіантою, м. медіанті, к. медіанто