медіанта

1. У музиці: третя ступінь діатонічного звукоряду, розташована на відстані великої або малої терції від тоніки; також звук, що відповідає цій ступені.

2. У математиці (геометрії): відрізок, що сполучає вершину трикутника з серединою протилежної сторони; іноді так само називають пряму, що містить цей відрізок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |