мечик

[mɛt͡ʃɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (історичне) Зменшувальна форма від “меч”: невеликий меч, короткий клинок.

  2. (переносне значення, розмовне) Про людину, яка виявляє слабкість, нерішучість, боягузтво; “мокрий цукор”.

  3. (діалектне) Назва різних гострих предметів або частин знарядь (наприклад, вістря коси).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мечик, р. мечика, д. мечикові, з. мечик, о. мечиком, м. мечикові, к. мечику

Більше записів