ме

1. (Me) Назва ноти, другого ступеня діатонічного звукоряду в сольмізації, відповідає тоні ре.

2. (Me) У хімії: умовне позначення метильної групи (-CH₃) в структурних формулах органічних сполук.

3. (Me) У мовознавстві: скорочена назва середньовірменської мови (від вірм. միջին գրական հայերեն — «середня літературна вірменська»).

Приклади вживання

Приклад 1:
Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитися бозна-кому: бе-е… ме-е… Треться вовна об вовну, біла об чорну, хвилюють пухнаті хребти, як дрібні в озері хвилі, і драгліє отара. Птруа… птруа!..
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:


Частина мови: t.d. () |