мазунча

[mɑzunt͡ʃɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рідкісна українська прізвищна форма, що походить від зменшувально-пестливого прізвиська “Мазун” (від діалектного “мазун” — ледар, нероба або від “мазати”).

  2. Застосування як власної назви (наприклад, прізвище, назва місцевості чи об’єкта) в певних регіонах, зокрема на Закарпатті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мазунча, р. мазунчати, д. мазунчаті, з. мазунча, о. мазунчам, м. мазунчаті, к. мазунча

Більше записів