мазепин

1. Належний до Івана Мазепи, гетьмана України (1687–1709), пов’язаний з його діяльністю або політикою.

2. Прихильник, послідовник гетьмана Івана Мазепи та його політичного курсу на державну самостійність України.

3. У російській імперській та радянській пропаганді — зневажливе позначення українця, прибічника національно-визвольних прагнень, якого звинувачували у «зраді» російському царю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вечернє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило, Собор Мазепин сяє, біліє[383], Батька Богдана могила[384] мріє, Київським шляхом верби похилі Трибратні давні могили[385] вкрили. З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з’єднались, мов брат з сестрою.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: прикментик () |