Древослів

Словник Української Мови

мазепа

Буква

1. Прізвище українського гетьмана (1687-1709) Івана Степановича Мазепи, державного та політичного діяча, мецената, одного з ключових представників козацької доби в історії України.

2. Переносно: хитра, віроломна, амбітна людина, здатна на інтриги та зраду (виникло під впливом російської імперської та радянської пропаганди, що демонізувала гетьмана; у сучасному українському мовленні має різко негативне забарвлення щодо людини, але не стосується історичної постаті).

3. Назва географічних об’єктів, пам’ятників, установ тощо, названих на честь Івана Мазепи (наприклад, вулиця Мазепи).

Приклади вживання

Приклад 1:
Мазепа, Орлик та інші укр.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
Однак М. Петров наполягав на офіційному перейменуванні церкви, пов’язуючи цю подію із заснуванням московським царем Петром з подачі гетьмана Івана Мазепи, 10 березня 1699 р. ордена Святого Андрія Первозванного, одним із перших кавалерів якого був гетьман Іван Мазепа 994. У першій половині XVIII ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Микитенку поему «Мазепа» («Життя й революція», 1929, № 1), 12. Ермітаж — найбільший в СРСР музей історії мистецтва і культури (Ленінград), що виник у 1764 p. як приватна збірка художніх творів Катерини
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів