1. З великою вправністю, умілістю, досконалим володінням майстерністю; так, як властиво майстру.
2. Дуже вдало, дотепно, винахідливо; так, що свідчить про майстерність.
Словник Української Мови
Буква
1. З великою вправністю, умілістю, досконалим володінням майстерністю; так, як властиво майстру.
2. Дуже вдало, дотепно, винахідливо; так, що свідчить про майстерність.
Приклад 1:
Якось особливо майстерно вміла брати інтерв’ю: співбесідники розкривалися перед нею, демонстрували щось недоступне для загальникового бачення. Разом зі своїми однодумцями Володимиром Рубаном і Сергієм Тихим стояла біля джерел газети «День» — їм належали задум і концепція газети.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”