майоріння — дієприкметник теперішнього часу від дієслова «майоріти», що означає: виділяватися, переважати, посідати головне місце серед чогось; бути найпомітнішим, найяскравішим елементом у сукупності явищ чи предметів.
майоріння
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Врешті ж, музика подібна до слів, а тут — просто раптом докотилася луна від трамвайного цокотіння, чи далекий гудок пароплава, а чи сміх безтурботний тих, що місто це називали своїм, а були так недовго, що лише майоріння потертих плащів, запах полину і втомлених коней залишали в цих стінах.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: іменник (однина) |