Значення
-
(в середньовічній Франкській державі) найвищий придворний чиновник, управитель королівського палацу, який згодом (особливо за часів династії Меровінгів) зосередив у своїх руках реальну політичну владу.
-
(переносне значення) той, хто фактично керує, розпоряджається чимось, має справжню владу, залишаючи номінального керівника на другому плані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. майорд, р. майорду, д. майордові, з. майорд, о. майордом, м. майорді, к. майорде