1. Сукупність майна, що належить особі, організації чи державі; статки, багатство.
2. Земельна власність з господарськими будівлями, садиба; помістя.
3. Застаріле: майно, рухоме та нерухоме, що складає чиюсь власність.
Словник Української Мови
Буква
1. Сукупність майна, що належить особі, організації чи державі; статки, багатство.
2. Земельна власність з господарськими будівлями, садиба; помістя.
3. Застаріле: майно, рухоме та нерухоме, що складає чиюсь власність.
Приклад 1:
І вся моя маєтність рада, Що бог вас навернув сюди; Мні мила ваша вся громада, Я не пущу вас нікуди; Прошу Енею покланятись І хліба-солі не цуратись, Кусок останній розділю. Дочка у мене одиначка, Хазяйка добра, пряха, швачка.
— Самчук Улас, “Марія”