майбуття

Приклад 1:
Далекий від кон’юнктури, він жив вічними цінностями життя, скерований у щасливе майбуття українського народу. І головне: любов до України, якою просякнута вся його творчість і науково-педагогічна діяльність, була водночас і любов’ю до своєї сім’ї, якій він був відданий до останніх днів свого життя.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Уранцi, в городi, де незнайомi вулицi, а по них проходиш, якось невiдомо й задумано: проходять i зникають давно забутi тiнi iхтiозаврiв, i розчиняється рожеве вiкно в майбуття. Гарно приїхати в город iз села, коли в кварталах дрiмає тиша, дрiмають вiзники, а по вулицях метуть двiрники, коли в городi прокидається ранок i гулко процокотить фаетон, а потiм — — змовкне.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Ще деталь Менi пророкують велике майбуття: однi кажуть, що я буду командором нової художньої школи; на погляд других, я «прорублю вiкно в Європу», куди й буде (бiс!) виглядати мiй чумацький надзвичайний край; третi запевняють мене, що я в потенцiї… Менi навiть неловко писати… Є, правда, i четвертi, якi вважають мене графоманом, дилетантом, парвеню i т. д. Але, на радiсть, я цим не хочу вiрити: я гадаю, що я все-таки напишу гарний твiр, бо ж яблунi тiльки-но зацвiтають у садах моєї духмяної фантазiї, бо ж передi мною й за мною гори поетичного матерiалу.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”